Нині у жодного агронома не виникає сумнівів, що саме збалансоване мінеральне живлення в осінній період відіграє важливу роль у перезимівлі озимих культур та в закладанні їх високої продуктивності: адже повна забезпеченість елементами мінерального живлення на ранніх фенофазах прямо впливає на ріст і розвиток кореневої системи, вегетативних органів, закладання генеративних органів, процеси фотосинтезу, накопичення асимілянтів у клітинах, які підвищують толерантність культур до стресів, низьких і мінусових температур, сприяють перезимівлі та активному відновленню весняної вегетації, пише agronews.ua.
Науковий підхід до живлення озимих
Фахівці компанії UKRAVIT SCIENCE PARK рекомендують аграріям підійти до управління мінеральним живлення озимих культур в осінній період науково-обґрунтовано, застосувавши рекомендовані норми добрив, які базуються на агрохімічних дослідженнях ґрунту «Інституту здоров’я рослин». І особливу увагу приділити фосфорному живленню.
Роль фосфору в розвитку озимини
«Оптимальне забезпечення озимини легкодоступними сполуками фосфору є одним із ключових елементів осіннього управління її мінеральним живленням, – наголошує керівник відділу мікродобрив компанії Сергій Адаменко. – Застосовані восени легкодоступні фосфорні добрива впливають на всі важливі процеси, оскільки сполуки фосфору відповідають за транспорт енергії та її обмін у культурах. Вони необхідні для синтезу білків і жирів, для росту та розвитку маси рослин. Сполуки фосфору сприяють появі дружних сходів, активують ріст і розвиток кореневої системи, особливо бічних кореневих волосків, які споживають елементи живлення і вологу, покращують водний баланс, сприяють накопиченню достатньої кількісті вуглеводів та інших асимілянтів у клітинах, що підвищує холодо-, зимо- та морозостійкість озимих культур та є передумовою їх успішної перезимівлі. На жаль, озимі зернові (пшениця, ячмінь, тритикале) та ріпак в силу низки несприятливих умов, які складаються у вітчизняних ґрунтах восени (неоптимальна кислотність ґрунту для засвоєння сполук фосфору, рН не 6,3-6,5, а на рівні 5,0-5,3, ущільнення ґрунту, низький вміст рухомих сполук фосфору, холодний вологий ґрунт, слабко розвинена коренева система молодих рослин тощо), не з змозі повністю отримати необхідні їм сполуки фосфору лише за рахунок кореневого живлення. Коефіцієнт споживання сполук фосфору із ґрунту низький і становить лише 5-10%, а з фосфорних добрив у перший рік після їх застосування – не більше 20-25%, що теж не сприяє забезпеченню озимих культур сполуками фосфору. Втрати врожайності озимих культур, викликані нестачею сполук фосфору на ранніх фенофазах, не можна компенсувати пізнішим застосуванням фосфорних добрив».
Схема внесення фосфорних добрив
Виходячи з цього, для повноцінного забезпечення озимих зернових культур сполуками фосфору на ранніх фенофазах рекомендується провести передпосівну обробку насіння добривом Авангард Фосфор (P2O5-200 г/л, N-45 г/л), а надалі – позакореневе підживлення цим добривом: це дозволить швидко усунути дефіцит фосфору та повною мірою реалізувати генетичний потенціал врожайності.
В мікродобриві Авангард Фосфор містяться легкодоступні сполуки фосфору та азоту, які гармонійно доповнюють потреби озимих культур восени. Для передпосівної обробки насіння озимих зернових культур його рекомендується застосовувати в нормі 3,0-5,0 л/т разом із стимуляторами росту, протруйниками в одному робочому розчині, а для позакореневого підживлення – у фазі від 2-3 листків у нормі 3,0-4,0 л/га за 10-14 днів до настання морозів.
Ріпак озимий добривом Авангард Фосфор рекомендується підживлювати у фазі 5-6-ти листків (осінньої розетки) в нормі 4,0-6,0 л/га, коли закладаються майбутні бічні пагони, квіткові бруньки, формується коренева система та закладається 70-80% його майбутньої врожайності.
Переваги осіннього фосфорного підживлення
Отже, враховуючи нинішні реалії, підживлення озимих культур добривом Авангард Фосфор в осінній період – це не вдалий «маркетинговий крок», а додаткове легкодоступне фосфорне живлення, яке сприятиме успішній перезимівлі озимих культур та закладанню їх високої майбутньої врожайності.