У десяти селах Жмеринської громади бджолярі втратили від 30 до 60 відсотків медоносних комах. Про це повідомляє комісія, створена Жмеринською міськрадою для перевірки інформації пасічників. Її члени побували в усіх населених пунктах, де особисто пересвідчилися у втратах бджолярів. Склали акти, відібрали матеріал для лабораторних досліджень, зокрема, ґрунту і рослин. Про це повідомляє propozitsiya.com, пише agronews.ua.
Масштаби загибелі бджіл на Вінниччині
«Такого масового отруєння бджіл, як нинішньої весни, у нас ще не було, принаймні я особисто не пам’ятаю», – наголосив голова Спілки пасічників Жмеринської громади Андрій Лісницький.
У нього теж загинули бджоли. Пасіка знаходиться на околиці районного центру. Поблизу нема медоносних рослин. Зате є «голе» поле, на якому завершили сіяти кукурудзу. Таких ланів нині у їхній громаді багато, зокрема, у тих населених пунктах, де пасічники зазнали втрат.
Випари від насіння як причина
Чоловік припускає, що причиною мору комах могли стати випари, які виділяються з ґрунту. Каже, перед сівбою насіння обробляють хімічними препаратами. Земля прогрівається – і таке поле починає «дихати» отрутою. Пролетить над ним бджола, вдихне такі випари – і через деякий час складає крильця.
«Знаємо, що для бджілок смертельною є отрута, якою обприскують медоносні культури, – продовжує Андрій Лісницький. – Тепер комах підстерігає ще одна небезпека. Інакше як можна пояснити загибель бджіл на полі, де ще нічого не росте, там тільки посіяли кукурудзу».
Прогалини в законодавстві про бджільництво
Закон України «Про бджільництво» зобов’язує «фізичних та юридичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин», інформувати про обробку площ, на яких ростуть медоносні культури.
Однак у законодавстві нічого не сказано про необхідність аграріїв попереджувати власників пасік про сівбу.
Андрій Лісницький за лабораторні дослідження заплатив 8 000 грн. Подавати до суду не збирається, вважає, що це марна справа – судитися з агрохолдингами.
Чому пасічники не подають скарги
Староста Мартинівського старостинського округу Артур Ганжа розповів, що йому повідомили про загибель бджіл семеро власників пасік. Тільки двоє з них подали письмові скарги на комісію з питань масового знищення бджіл.
Був здивований, коли один з пасічників, який зазнав значних втрат, спершу написав заяву, а потім забрав її. На запитання старости, чому він так зробив, чоловік згадав, як намагався добитися відшкодування у такій же ситуації у 2021 році.
«Зібрав тоді власник пасіки всі документи на відшкодування завданих йому збитків, але до суду їх не подав, – пояснив Артур Ганжа. Юристи відмовили це робити. Чому? Бо при відборі ґрунту не було представника агропідприємства, яке підозрювали в отруєнні бджіл. Ґрунт досліджували на наявність у ньому хімічних препаратів, якими обробляли рослини. Юристи казали, якщо орендар не був присутній при відборі проб, тому не нестиме відповідальності».
Є ще причини, чому не всі бджолярі подали скарги на загибель бджіл.
«Дехто з пасічників не має ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, або пасіка не зареєстрована, як того вимагає Міністерство агрополітики, – пояснює Андрій Лісницький. – У таких випадках суд не прийме до розгляду підготовлені матеріали».
Агропідприємства ігнорують перевірку
Представники сільгосппідприємств, які орендують землі у селах, де сталося отруєння бджіл, проігнорували запрошення міськради долучитися до роботи з фіксації факту отруєння бджіл. Про це сказав заступник міського голови Жмеринки Анатолій Білоус.
«Ми передавали запрошення усім сільгосппідприємствам, які орендують землю у тих селах, звідки надійшли скарги від пасічників, – зазначив пан Білоус. – На жаль, ніхто з них не відгукнувся».